Лист прокурору Дніпропетровської області

08.01.2011

Наталіє Василівно, це знову ми і знову у зв’язку з хлопчиком з Кривого Рогу Максимом Слободяном, якого Ваша прокурорська совість Вам дозволила десять днів протримати в камері ІТТ. Ну, про Вашу совість – то буде розмова окрема, оскільки Ви, здається, знайшли такі пригоди на свої філейні місця. Ми ж бо Вам по-доброму радили: внесіть протест на безумне рішення судді Прудник про арешт пацана, не беріть гріх на душу…

Втім, зараз йдеться не про те. 6 січня об 11:00 Максим звільняється. Але в нього немає ані копійки, щоби добратися додому, ані телефону, щоби зв’язатись з кимсь із друзів і попрохати виручити бодай кількома гривнями для оплати проїзду в громадському транспорті. Бо Ви ж у курсі – Максим був арештований внаслідок змови між головою Довгинцівського районного суду і міліціонером, що пограбував хлопця й відібрав у нього мобільний телефон. У такий спосіб дільничний інспектор Горбунов і суддя Прудник намагались приховати злочин.

Я розумію, що Вам це не пече – Ваш мобільний телефон у Вас жоден міліціонер не відбере. А гроші Вам взагалі не потрібні – бо живете Ви як при комунізмі й обласне управління міліції та районні прокурори лише мріють, щоби задовольняти Ваші забаганки. Але Максим, дякуючи Богові, не прокурор. І, сподіваємось, ніколи ним не стане. І тому доведеться йому йти з ІТТ додому пішки. Тобто, якщо об одинадцятій завтра з ІТТ він вийде, то прийде додому якраз опівночі – Ви ж знаєте, що Кривий Ріг найдовше місто в світі. При цьому у нього взагалі немає зимового взуття – хлопець ходить у єдиних кросівках з тріснутою підошвою.

Я сподіваюсь, Ви вже в курсі, що в тюрмі по сфабрикованих матеріалах Ви тримали дитину, в якої вдома залишились важкохвора матір, що не здатна себе обслуговувати, та п’ятирічна сестра. Ось і подумалось нам – зараз у Кривому Розі сидять Ваші дармоїди й роблять вигляд, що начебто перевіряють законність затримання й арешту Максима. Ну, як вони перевіряють нам вже доповіли – кажуть, з начальника Довгинцівського райвідділу витрясли все до копійки…

Але ми не про те. Ви б, Наталіє Василівно, зателефонували б зрання Вашим цим дармоїдам у Кривий Ріг – нехай на одинадцяту дня приїдуть до ІТТ, заберуть хлопця та відвезуть його додому. У нього батько завтра до четвертої вечора на роботі, а адвокат зайнятий в іншій справі. Одна надія на те, що у Вас ще залишилась пара клепок у голові й Ви не будете далі роздмухувати скандал. І скажіть обов’язково, щоби не забули дитину погодувати десь по дорозі. Бо харчі йому батько зміг передати в Ізолятор лише один раз – 30 грудня.

До речі, Вашим прокурорам побувати в ІТТ було б дуже корисно й пізнавально. Бо, як ми вже писали, Максима не тільки пограбували міліціонери, але ще й обікрав Ваш підлеглий клептоман, який витягнув з речей хлопця в камері схову ІТТ сережку.

Тій сережці ціна – 5 копійок у базарний день. До того ж це сережку не у вухо, а, прости Господи, у язик. Мода зараз така, ось хлопець язик і проколов. Хоча я цієї моди не розумію, але твердо пам’ятаю, що нарікання на молодь – то перша ознака старості й тому мовчу. Так ось, тієї сережки зараз у камері схову не має – люди брешуть, що, начебто, її викрав помічник прокурора Корж, коли стирав запис з диктофону. Ну, Ви вже в курсі, що в Максима був з собою цифровий плеєр-диктофон, на який він записував те, що коїлось у Довгинцівському райвідділі в ніч з 26 на 27 грудня.

Запис ми, ясна річ, відновимо. Але буде цирк з отією сережкою – людина звільняється, адміністрація ІТТ зобов’язана повернути всі речі, що були здані перед вміщенням у камеру, тож доведеться складати папірця про крадіжку. А Ви розумієте, що сережка ніг не має й сама покинути опечатаний пакунок не могла. Іншими словами, відсутність сережки – це прямий доказ того, що в речах Максима, коли він перебував за ґратами, порались. А точніше – сережка зникла, коли міліціонери під орудою Коржа потайки від Максима залізли в камеру схову, щоби стерти диктофонний запис процесу пограбування.

І ще, Наталіє Василівно. Кажуть, прокурор Довгинцівського району Кривого Рогу Власенко, щоби помститись хлопцеві, якусь провокацію замислив і навіть направляв міліціонерів у технікум, де вчиться Максим, брати на нього характеристику. Характеристику, ясна річ, Максу написали пречудову. Та, по-інакшому й бути не могло. Невже Ви думаєте, що народні депутати, громадські діячі й столичні журналісти стали б стільки енергії витрачати на допомогу якомусь хулігану?

Тож передайте, будь ласка, і Власенку, і міліціонерам – хай не рипаються, а розслабляться та отримують задоволення. Але спочатку – нехай відвезуть хлопця з ІТТ додому та нагодують по дорозі.

Володимир БОЙКО