Элита Украины

Сьогодні десяті роковини смерті журналіста Ігора Александрова

07.07.2011

Сьогодні десяті роковини смерті журналіста Ігора Александрова. Директора телекомпанії «ТОР» жорстоко вбили за журналістські розслідування. У Слов'янську на Донеччині пройшла панахида. Завтра сесія міськради ухвалюватиме рішення про присвоєння Александрову звання Почесного громадянина міста.

Тарас Москалюк, журналіст:

- 3 липня 2001 року директор Слов'янської телекомпанії «ТОР» Ігор Александров йшов на роботу - готуватися до чергового ефіру авторської програми. За словами колег, у журналіста була інформація про зв'язок місцевої влади з криміналітетом. На першому поверсі телекомпанії його чекали люди з бейсбольними бітами.

Від отриманих травм за чотири дні Ігор Александров помер у лікарні. На похорон прийшло чи не усе місто - програми журналіста були дуже популярними. За півроку слідство назвало винним хворого безхатька Юрія Вередюка. Пізніше суд його виправдав і назвав підставною особою. Винними у фальсифікації справи визнали дільничних міліціонерів та підполковника Ігоря Криволапова.

Олег Солодун, підполковник міліції:

- Не два участковых, и не Криволапов делали эту версию Вередюка. Делали люди выше. Потом были арестованы сотрудники уголовного розыска Донецкого областного управления. Сейчас все эти люди на свободе, почему-то все обвинения в суде рухнули.

Олег Солодун та Михайло Сербін - колишні співробітники управління боротьби з організованою злочинністю. Саме вони, коли ще працювали у відомстві, прийшли на програму Александрова і розповіли про зв'язок правоохоронної верхівки з кримінальним угрупованням Олександра Рибака. Це було незадовго до смерті журналіста.

Лише 2005-го Рибак зі своїми бойовиками опинився на лаві підсудних. Суд визнав його організатором вбивства Александрова. Виконавцями назвали двох хлопців. Утім, свідки розповідали, що один у день скоєння злочину відпочивав за містом, а другий лежав після операції. Зараз угруповання за ґратами. Колишній народний депутат Анатолій Хмельовий, друг Александрова, переконаний - посадили не тих.

Анатолій Хмельовий, депутат Верховної ради України 2-го скликання:

- Они не святые, но они его в живых никогда не видели, потому что не могли его нормально описать. Если бы мне была дана возможность задавать в судебном процессе вопросы, я бы доказал, что они не убивали.

Удова Людмила Александрова сама виховала сина та доньку. Ніколи ніякої допомоги від влади родина не отримувала. Жінка плаче, як тільки згадує про чоловіка. Не вірить, що покарали його вбивць.

Людмила Александрова, вдова журналіста:

- Я считаю, что не те люди сидят за решеткой. Я сейчас несколько чаще стала об этом думать. Потому что срок заканчивается и они должны вернуться. И как-то в мыслях этих людей может быть разное. Они могут сказать, что "мы незаслуженно сидели".

За словами вдови, у неї ніхто не питав, чи хоче родина, щоб покійного призначали почесним громадянином. Для неї страшніше інше - молоді міські журналісти здебільшого нічого не знають про трагедію, яка сталася 10 років тому.

Автор: Тарас Москалюк. Оператор: Микола Сирятський.

Перший Національний.