Элита Евразии

ТОР «досягнень»- 2015. Пусті обіцянки та афери нової влади

27.10.2015

 Рік тому населення держави Україна обрало новий парламент. Вибори - 2014 ��ули особливими. За мету стояло завдання: очистити країну від «попередників» і обрати нову владу - нових, чесних парламентарів, депутатів, чиновників. Новообрані політики не заставили довго чекати з «прогресивними» методами керування країною. Поки увага населення прикута до конфлікту на Сході країни, нові і добропорядні відчайдушно розпродають землі, нищать аграрний сектор держави, галузі освіти, культури, охорони здоров’я, прокручують інші різножанрові афери. Пропонуємо на розгляд  основні  «досягнення» провладної верхівки за 2015 рік.

Земля

Українська земля вважається національним багатством, яка неминуче привертає увагу нечистоплотних злодюг, в тому числі народних депутатів. За рік керівництва, «чесні» провладні чиновники придумали безліч схем, як можна з користю для власної кишені використати українські чорноземи. Одна із них - відкритий ринок землі. Це стане гарною можливістю латифундистам та закордонним сусідам за безцінь скуповувати наші родючі землі, тим самим стерти з лиця землі українське село. Є й інші не менш цікаві земельні афери і аферисти, які намагаються нагріти руки тепер на землях вишів. Депутат від «Блоку Петра Порошенко» Руслан Демчак нещодавно виступив за те, щоб забрати дослідні ділянки в агарних вузів. За інформацією ЗМІ,  політик і до цього неодноразово фігурував у земельних аферах. На думку нардепа, ці ресурси повинні бути виведені з підпорядкування навчальних закладів та підлягають приватизації.  Ніби-то бюджетні організації не можуть в належному стані утримувати свої ділянки.  Тому землі з бюджетної сфери пропонується передати в «добрі руки» для довгострокової оренди.   На думку експертів, дана схема є банальним «віджиманням» державної землі.  Надалі ділянки будуть приватизовані і перепродані через ряд дочірніх підприємств.  Для переведення в готівку коштів будуть притягнуті провладні «кишенькові» банки. 

Освіта

Що стосується галузі освіти цілком, останнім часом тут популярна псевдореформа під промовистою назвою «провести оптимізацію», іншими словами «повісити замок». Замість того, щоб оновити матеріальну базу навчальних закладів, нова влада вирішила їх зачинити. Як наслідок, за останній рік в Україні було зачинено близько 150 шкіл.

Охорона здоров’я

Фінансування галузі охорони здоров’я відзначається нестачею державних коштів, що веде до зменшення обсягів безоплатної медичної допомоги. Дефіцит фінансування не дозволяє здійснювати своєчасне оновлення морально і фізично застарілого обладнання, заробітна плата медичних працівників залишається низькою та не залежить від обсягу й якості наданих медичних послуг. Однією з важливих проблем фінансування охорони здоров’я є структура організації медичної галузі, яка потребує докорінної перебудови. Реформи нової влади не передбачають оновлення, а реорганізацію і оптимізацію медзакладів. Як наслідок - кількість лікарень і ФАПів на районах зменшилась в рази. Ціни на деякі ліки піднялися на 200% теоретично, на практиці вартість медикаментів зростає щодня. Оскільки фармацевтична галузь належить провладній верхівці, це може означати одне - хтось зверху хоче нажитися на хворобах простих людей.

Банкрутство банківської системи

Якщо банки зникають, значить це комусь потрібно. Народний депутат від БПП Руслан Демчак, заручившись підтримкою колеги по цеху, приятеля президента Порошенко нардепа Ігоря Кононенко, активно віджимає бізнес-структури і банки. За 1,5 роки  з легкої руки нардепа Руслана Демчака збанкрутовані 60 комерційних банків. На заощадженнях населення, як бачимо, нова влада непогано наживається.

Децентралізація

Чи варто проводити сумнівні реформи в країні, де йде війна? Питання риторичне. Так чи інакше в серпні 2015  за децентралізацію у ВРУ голосували навіть під стрілянину у бійців Нацгвардії. Чи потрібні такі зміни у Конституції, якщо більшість громадян, включаючи керівників органів місцевого самоврядування, не мають остаточного розуміння що таке децентралізація і як її принципи будуть діяти на місцях? Окрім того, виписані повноваження у законі «Про місцеве самоврядування в Україні», ще не дають уяву про застосування механізмів реального самоврядування. Місцеві бюджети є самостійними, тобто вони не включаються до Державного бюджету України, але тоді виникає питання наповнення бюджету на рівні громад, оскільки до 2015 року місц��ві бюджети усіх рівнів отримували дотацію. Результатом такої реформи може бути одне: з’явиться можливість виникнення непідконтрольних центру «місцевих князьків», які маючи фінансовий ресурс або застосовуючи корупційні методи, «візьмуть» владу в свої руки.

Дороги, або їх відсутність

У проекті державного бюджету, виявляється, на 2015 рік не передбачено коштів на ремонт доріг місцевого призначення. Про це ще наприкінці минулого року повідомив народний депутат від “Блоку Петра Порошенка”, голова комітету Верховної Ради з питань транспорту Ярослав Дубневич. “У проекті держбюджету, розробленому урядом, таких статей не передбачено взагалі. Що ж робить уряд в критичній ситуації з дорогами місцевого значення? А просто – скасовує обидва джерела фінансування робіт на них. За рік  ми остаточно доведемо всі місцеві дороги, як кажуть, “до ручки”, – зазначив Дубневич. Сказано - зроблено.

Транспортна реформа

Голова ВРУ Володимир Гройсман транспортні експерименти почав з рідного міста Вінниця. Оптимізація галузі передбачала зменшення кількості маршрутів, заміну приватних маршрутних таксі на комунальні тролейбуси і трамваї. Як результат, транспортна реформа «імені Гройсмана» нанесла збитки міському бюджету за 2014 рік у майже 5 млн. грн.

Знецінення гривні

За рік гривня знецінилась втричі. Під кінець цього року курс долара США в Україні може досягти майже 25 гривень, а в наступному році його середня вартість буде ще на 30-60 копійок вище. Такий консенсус-прогноз оприлюднило Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. У документі говориться, що середній курс долара в 2015 році складе 23,65 грн., а на кінець року може подорожчати. У 2016 році середній курс вже прогнозують на рівні 25,37 грн. Мінімальний показник складе 22,25 грн., а максимальний - 29,00. У той же час в Мінекономрозвитку припускають, що долар в певний період наступного року може подорожчати і до 32 гривень. 41%. В Україні рекордна за 20 років інфляція У вересні поточного року Держкомстат зафіксував ріст інфляції на 2,3%. Ціни знову почали рости після двомісячного спаду, що спостерігався у липні-серпні. За 9 місяців 2015-го споживчі ціни на товари та послуги виросли на 41,4%, тоді як за аналогічний період 2014-го ріст цін склав 17%, повідомляє Державний комітет статистики. Такий рівень інфляції в Україні є антирекордним за останні 20 років. Більш масштабною інфляція була лише у період становлення української державності – у 1992-1995 роках.

Зарплати, пенсії

Зарплати і пенсії зробити європейськими – таким  було головне передвиборче гасло парламентських виборів 2014. Як результат - нова влада ціни і тарифи європейські забезпечила, зарплату залишила скромною українською. Більше того, при шаленому рівні інфляції 1,5 роки в країні не індексувались зарплати і пенсії.  В червні 2015 року у  Верховній Раді намагались обговорити пропозицію скасувати пенсійну реформу, зокрема повернути жінкам право йти на пенсію в 55 років, однак рішення так і не ухвалили. Все залишилось без змін - чоловіки йдуть на пенсію в 65, жінки в 60. З вересня 2015-го Уряд встановив пенсійний мінімум 1074 гривні. Людям з особливими потребами докинули по 100-200 гривень. Заробітна платня зросла від 1218 до 1378 гривень.

Продовольча інфляція

Як розповіли в Українському клубі аграрного бізнесу, за перше півріччя 2015 р. ціни на продукти харчування зросли в середньому на 50% порівняно з аналогічним періодом попереднього року, тоді як середня заробітна плата зросла лише на 15%. Розрив між зростанням цін і рівнем платні призвів до того, що українці стали споживати менше порівняно дорогих товарів - риби та рибних продуктів (на 24%), фруктів (на 7%), м'ясних продуктів (на 3%) і цукру (на 2%). У вересні інфляцію зумовило закінчення сезонного здешевлення овочів та фруктів, а також підвищення акцизів, яке поступово збільшує вартість алкоголю і тютюну. Вартість овочів, алкоголю і тютюнових виробів за 9 місяців виросла більш ніж на чверть, а фруктів і зовсім вполовину.

Одяг, товари повсякденного попиту

Відбулося у вересні і зростання, якого ми не бачили у попередні місяці – це підвищення вартості одягу і взуття. Це здорожчання також має сезонний характер, адже споживачі почали купувати речі із осінньо-зимових колекцій, які суттєво виросли в ціні у порівнянні із минулорічними. В цілому за 2015 рік бажання українців одягнутися та взутися в нове стало обходитися на 30% дорожче ніж минулого року. Ціни на товари  повся��денного вжитку теж зросли  на 40% . 

Тарифи на комунпослуги та «золотий» газ

І про сезонне, наболіле. Якщо зарплати і пенсії збільшились на дві копійки, то тарифи ростуть з геометричною прогресією. В порівнянні з минулим роком світло для українців подорожчало вдвічі. Двічі за рік в Україні дорожчала електроенергія – у квітні і вересні. Як результат індекс росту вартості електрики за 9 місяців поточного року склав майже 70% природний газ для населення  зріс в ціні майже в 7 разів. А у квітні відбулося підвищення адміністративно регульованих цін на комунальні послуги. Саме подорожчання природного газу на 453% за січень-вересень цього року мало найбільший вплив на поточний показник інфляції. При цьому, за даними Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Україна в січні-вересні скоротила споживання газу, порівняно з минулим роком, на 20% 

«Свобода» слова- 2015

Нещадавно Президент, з метою прозорості роботи ЗМІ підписав закон, який змушує журналістів розкривати імена власників їх компаній. Демократія і свобода слова - 2015 вражає. 

Висновок. Топ невиконаних обіцянок Петра Порошенко

ROSHEN. "Що стосується мого бізнесу, то відразу ж після цього (інавгурації - ред.) буде складено контракт з інвестиційною компанією щодо пошуку покупців", - заявив після виборів Порошенко. Корпорація до цього часу знаходиться у власності Президента.  

БЕЗВІЗОВИЙ РЕЖИМ. "Ми завершили вже перший етап безвізового режиму і дуже швидко завершимо другий, щоб з 1 січня 2015 року українські громадяни мали можливість без віз подорожувати по Європі", - сказав Порошенко в зверненні до українців 7 червня минулого року. Однак, в ЄС як і раніше налаштовані дуже скептично стосовно виконання цієї обіцянки.

МАЙДАН. Головним завданням нового генерального прокурора України Віталія Яреми є завершення розслідування справ по розстрілу в лютому мирних людей на Майдані. Про це сказав Президент України Петро Порошенко на зустрічі з представниками громадських об'єднань та активістами Майдану в червні 2014. "Ніколи більше українська влада не повинна стріляти в українських людей. Ми повинні створити перший прецедент. Нас ніщо не зупинить. Ми перемогли Януковича. Переможемо бандитів. Ми побудуємо нову країну, заради якої народ вийшов на Майдан", - заявив тоді гарант. З тих пір серйозних зрушень у справі про розстріл Майдану зроблено не було. Натомість через рік під стінами ВР було розстріляно трьох бійців Нацгвардії. Знову глуха справа.

АТО. "Антитерористична операція не може і не буде продовжуватись більше 2-3 місяців» - заявив Порошенко на брифінгу 28 травня 2014 року, буквально через кілька днів після своєї перемоги на виборах. Як результат, війна на сході країни триває майже два роки.        

Автор: Barabash