Вячеслава Кириленко призвали спасти украинский ЦИРК
25.09.2015
Дайте цирковой сфере нормально работать и оградите нас от нападок политиканствующих рейдеров – с таким призывом совет директоров цирковой отрасли обратился к министру культуры Украины Вячеславу Кириленко на пресс-конференции в УНИАН
По словам представителей цирковой отрасли, вместо того, чтобы сосредоточиться на выживании отрасли и развитии циркового искусства, они вынуждены бороться с интригами и стеной непонимания в лице заместителя министра Ростислава Карандеева.
«Ситуацию в цирковой сфере необходимо срочно спасать! – обратилась к журналистам народная артистка Украины и СССР, генеральный директор, художественный руководитель ДП «Национальный цирк Украины» Людмила Шевченко. - Такое впечатление, что сейчас недоброжелатели украинского цирка разработали инструкцию по уничтожению нашей отрасли и действуют по этому плану. Вот уже более 20 лет, каждый раз, когда в Украине сменяется министр культуры или происходит Майдан, появляются одни и те же люди, которые хотят сместить действующих руководителей и занять их место.
Я хочу, чтобы журналисты и простые люди понимали, что такое украинский цирк сейчас. По уровню и качеству цирковой индустрии, мы входим в пятерку лучших в мире! У нас имеются уникальные, стационарные цирковые здания, есть Академия циркового искусства. Три вуза выпускают цирковых режиссеров. Украинские клоуны – лучшие в своем амплуа, наши артисты известны на весь мир, регулярно побеждают в международных конкурсах и приносят славу Украине далеко за ее пределами. Украинский цирк зарабатывает для страны 4-ю часть всех денег, приносимых от культурной деятельности – более 74 млн. гривен в год! Иными словами, цирковое искусство – это разветвленная и сложнейшая индустрия, взаимосвязанная система требующая огромного труда, ежедневной заботы, взаимодействия, а самое главное – высочайшего профессионализма и глубокого знания всех нюансов и особенностей этого процесса.
Однако сейчас против всех нас в министерстве, при попустительстве заместителя министра Ростислава Карандеева, ведется подрывная работа. Группа людей во главе с Сергеем Марченко, недовольных результатами открытого конкурса на замещение руководящих должностей в цирковой отрасли, мутят воду и пытаются любыми способами дискредитировать победителей конкурса и нынешних руководителей цирковых предприятий. В чем нас только не обвиняют – недавно вот в масонстве обвинили!
У этих людей нет ни опыта, ни знаний, ни понимания как работает цирковая система, есть только амбиции и желание любыми средствами, хоть ценой развала цирковой отрасли, занять руководящие кресла. Они цинично спекулируют на Революции Достоинства, пугают всех «Азовом», и считают, что если они были замечены на Майдане, то это железный повод назначать их на ответственные должности. Самое печальное, что заместитель министра на их стороне, а сам министр культуры Вячеслав Кириленко, со слов Р. Карандеева, «вообще не в курсе происходящего». Когда министром был Евгений Нищук, мы начали было налаживать диалог, но до Вячеслава Анатольевича достучаться пока не удается, потому, что Совет Директоров не имеет возможности даже на прием к нему попасть. Сейчас есть угроза отмены результатов конкурса и погружения нашей сферы в хаос интриг и неопределенности. Мы не должны позволить украинскому цирку пасть жертвой воинствующих дилетантов».
«Поверьте, мы не хотели влезать в эти дрязги и выносить сор из избы, - рассказала журналистам Тамара Зубко, директор ДП «Запорожский государственный цирк. - У нас очень много работы и нет времени заниматься интригами. Но грязная кампания, которую ведут против нас обиженные деятели, вынудили нас собраться на Совет Директоров и донести свою позицию до властей и до социума. Сейчас украинский цирк практически выживает, но мы не жалуемся. Несмотря ни на что, мы сохранили посещаемость, мы ставим 9 разных программ в год, зарабатываем для страны деньги и хотим лишь чтобы нас услышали, чтобы министр культуры обратил внимание на нашу отрасль и помог решить наболевшие вопросы. Чтобы сместить с должностей, нас пытаются обвинить в коррупции. Но мы открыты любым проверкам, любым комиссиям!»
Сергей Кабаков, и.о. гендиректора ДП «Криворожский государственный цирк»: «Я был участником конкурса на должность руководителя Цирковой компании Украины, имею огромный опыт работы и управления в цирковой сфере. 25-26 августа состоялся отбор, и я получил большинство голосов членов комиссии, авторитетнейших людей в мире циркового искусства.
Наши конкуренты, во главе с Сергеем Марченко, теперь жалуются и кричат во всех инстанциях, что конкурс проходил с нарушениями, и что на комиссию оказывалось давление. Но это чистое вранье, голословные обвинения на ровном месте. Пускай журналисты поинтересуются у членов комиссии – было ли давление.
Тем не менее, Сергей Марченко, которому все равно какую должность занимать, лишь бы директорскую, поднял бучу и требует отменить результаты конкурса и назначить новую комиссию. Организовал в министерстве цирковую ассамблею, пишет во все инстанции, оказывает постоянное давление на сотрудников министерства. В его арсенале такие приемы, как прийти к министру в кабинет и приковать себя наручниками к столу, требуя должность, или в качестве подтверждения своей компетентности сделать ��тойку на голове на столе у министра. Он пытается захватить руководство в цирке вот уже 20 лет, его методы и риторика не меняются. Сейчас он цинично использует лозунги Майдана, грозит натравить на нас добровольцев. Ну разве это не абсурд, ведь цирк абсолютно аполитичная сфера, требующая, в первую очередь, профессионализма и глубоких системных знаний! К сожалению, в министерстве культуры реагируют на такие провокации, и мы ощущаем постоянное давление. Сейчас есть риск отмены абсолютно прозрачного и законного конкурса, и наша сфера рискует погрузиться в хаос затяжной войны».
Світлана Добровольська, заступник начальника відділу формування циркових програм та художньо-творчої роботи ДП «Державна циркова компанія України»: «Цирк – це одна із яскравих візитних карток України. Зараз 25 українських номерів працюють за кордоном. Але в нашій сфері дуже багато проблем. До цих пір у цирковій компанії немає свого приміщення, своєї бази, і ми вимушені викручуватись по орендах, іноді ставити нові номери за свій рахунок. Взагалі, ми єдина велика галузь культури, у якої ще немає свого закону. Є закон про театр, про кіно, а цирк залишається майже безпорадним. Циркове мистецтво дуже специфічне – у нас існує стільки нюансів, що їх треба вирішувати комплексно й з глибоким знанням процесу.
Реформи дуже потрібні, але специфіка нашої діяльності потребує особливого підходу. От, наприклад, ті ж тендери на м'ясо для тварин, на транспорт. За транспорт по тендерам ми зараз платимо більше, ніж коли тендерів не було. Або, як може фірма з Ахтирки поставляти м'ясо у Львів чи Одесу, це буде невигідно з економічної точки зору. І таких прикладів – безліч. Все це потребує детального опрацювання і вироблення правил та стратегії. Нам дуже потрібен закон про циркову діяльність. А ті закони, що були запропоновані до цього, не відповідають сучасним умовам. Треба разом сідати та розробляти цей закон!
Що стосується цькування наших керівників - то цього не можна допускати. От, взяти Владислава Корнієнко, який э членом конкурсної комісії. Це людина, яка створювала славу українського цирку. На посаді ректора, він підняв Академію циркового мистецтва на світовий рівень, його знає увесь світ! За часів Януковича його зміщували з посади за патріотизм та небажання приймати участь у корупційних схемах, а тепер наклепники, група людей на чолі з Марченком, звинувачують його у співпраці із злочинним режимом та вимагають люстрації! Такі дії неприпустимі, вони ганьблять український цирк».
Павло Книш, генеральний директор, художній керівник ДП «Дирекція пересувних циркових колективів України», заслужений артист України: «В минулому році циркова галузь України була поставлена на межу зникнення, коли нас планували перевести у комунальну власність. Цього не можна було робити, бо такий крок фактично означав би руйнацію всієї циркової системи та знищення галузі, бо всі циркові підприємства пов’язані між собою, потрібна чітка координація та взаємодія. Розрив же ланцюжка неминуче призведе до занепаду галузі, зникнення цирку із українських міст.
Від імені ради директорів та всієї циркової спільноти хочу висловити подяку міністру культури В’ячеславу Кириленку, який не пішов на такий крок, та залишив циркову галузь у компетенції держави. Та цього замало, бо невирішених питань в нас накопичилось дуже багато.
Користуючись нагодою, звертаюсь через журналістів до міністра: Шановний В’ячеславе Анатолійовичу, знайдіть, будь ласка, можливість зустрітись із нами, в будь який зручний для Вас час ми готові прийти, щоб обговорити та вирішити існуючи проблеми. Ми хочемо працювати для України, але нам заважають інтриги та постійний тиск!
Треба якнайшвидше затвердити керівника Державної циркової компанії, бо від його роботи залежить вся галузь, але купка інтриганів робить все можливе, щоб відмінити результати голосування конкурсної комісії. Особисто мене звинувачують, що я незаконно отримав свої звання, та чинив тиск на членів комісії. Це неприпустимо, щоб люди з вулиці, які взагалі нічого не досягли, намагалися претендувати на такі відповідальні посади, як керівництво державними цирковими підприємствами. Такий шлях в нікуди, він веде до знищення українського цирку. Немає сил вже терпіти знущання, хочеться покласти цьому край та нормально працювати. В нас немає часу на подібні розбірки – зараз дуже багато роботи, наші колективи постійно працюють у зоні АТО, треба вир��шувати безліч нагальних питань. Сподіваємось, що нас почують та справа зрушиться з місця».
«Ми живемо в час популістів, які грають на людських емоціях і намагаються спекулювати на словах та поняттях, щоб досягати своїх корисних цілей» – зауважив заступник директора ДП «Львівський державний цирк» Роман Здреник. - Зараз в нас є дуже значний відтік артистів за кордон, український цирк виживає і попри все, примудряється заробляти гроші та продукувати нові номери і атракціони. Але такими діями, які ми бачимо з боку псевдо-циркових діячів, що апелюють в своїх бажаннях зайняти керівні посади навіть до іноземців, дискредитується Україна. Міністерство культури повинно покласти цьому край, бо ми можемо втратити те, що нароблялось цілими поколіннями».
Виктор Шабатько, генеральний директор ДП «Днепропетровский государственный цирк»: «У людей, победивших на конкурсе и занимающих сейчас должности руководителей цирковых предприятий, цирк - единственное и определяющее место в их биографии. Все они – профессионалы и энтузиасты своего дела до мозга костей. А противостоять им пытаются случайные люди, которые даже в цирке не работали ни одного дня!
В цирке неуместна политическая целесообразность, здесь важно глубокое знание предмета. Нас пытаются обвинять в плохом руководстве? Пускай пообщаются с рядовыми цирковыми работниками – как им работается, довольны ли они отношением, что происходит в цирке. И тогда все станет ясно».
Гострий кут
Мистецтво за крок до катастрофи
Зараз в Україні чимало проблем, які потребують нагального вирішення. Реформування адміністративного устрою, медичної системи, забезпечення стабільної роботи промислових підприємств. Разом з тим культура завжди залишається сферою, яка позитивно впливає на духовність людини і допомагає їй у буденних, прагматичних речах. Циркове мистецтво покликане з дитинсва формувати естетичний смак та уселяти віру у власні можливості.
Артисти та адміністративний корпус стурбовані подіями, котрі відбуваються в сфері культури. Нинішні очільники цирків та їхні працівники – це люди, віддані мистецтву. Переважна більшість з них не один десяток років працює у системі і пройшла шлях від звичайного робітника до керівника. Зараз має місце низка брудних інсинуацій, спрямованих просувати на керівні посади людей, які не розуміють специфіку циркового мистецтва і культури загалом. Ці особистості використовують Революцію Гідності як прикриття для лобіювання власних корисливих інтересів.
Цю проблему яскраво ілюструє проведення останнього конкурсу на заміщення вакантної посади генеральних директорів чотирьох українських цирків. Після оголошення результатів процес загальмувався. Особи, котрі не виграли конкурс, відтепер створюють низку перепон, аби новообрані директори не могли приступити до виконання своїх посадових обов’язків. Після оголошення результатів подальші процедури, визначені законом, не відбуваються.
Не перший рік Україна зіштовхується з проблемою відтоку кадрів. Стосується це і циркової галузі. Зараз питання загострює можлива передача цирків з державної до комунальної власності. Цей чинник зумовлює ще низку гострих моментів. При передачі цирків на баланс міста чи області балансоутримувач має повне право абсолютного керування приміщенням. Відтак циркові трупи перетворюються на своєрідних орендарів без права повноцінно розпоряджатись приміщенням. Досвід сусідніх держав засвідчує, що подібна практика лише шкодить цирковим трупам. Адже найчастіше артисти не мають можливості повноцінно проводити репетиції і своєчасно давати вистави. Оскільки приміщення цирків є найбільшими у містах, їх прагнуть використовувати для проведення масових заходів, пов'язаних з діяльністю органів місцевого самоврядування. Слід наголосити, що циркова система України – злагоджений механізм. Тож збій у роботі одного з осередків п��изведе до порушення роботи усіх інших цирків.
Разом з тим цирки зараз самостійно ведуть свою господарську діяльність, тож усі будівлі у майже бездоганному стані. Переведення на баланс міста чи області переведе процвітаючі заклади в режим жебракування, адже, як відомо, завжди знайдуться галузі, котрі більше потребують фінансових вливань.
Прикметно, що цирки є найбільшими платниками податків галузі культури. Один цирк за рік приносить до держбюджету в середньому 2,5 млн гривень.
Скептики скажуть, що ці проблеми є другорядними. Однак наслідки байдуждості до названих питань будуть непоправними через декілька років. Галузь працює як єдиний організм. Завдай йому шкоди –відновлення потребуватиме ще більших фінансових витрат і людських ресурсів.
Культура завжди була фактором, який підтримував людей у найскрутніші періоди. На фоні економічної нестабільності, збройного конфлікту на сході України моральне і духовне зубожіння нації є недопустимим. Цирки займають значний сегмент галузі культури. Циркове мистецтво асоціюється з дивами, дитинством і вірою у світле майбутнє. Нам зараз прикро усвідомлювати, що це мистецтво знаходиться на межі знищення. Відтак ми ставимо під загрозу щасливе дитинство маленьких українців і позбавляємо артистів можлиовості повноцінно працювати в нормальних умовах.
Рада директорів Державних циркових підприємств України
Автор: Костюченко Сергей Валерьевич
