Спортленд: встиг вкрасти. Але чи встигне втекти?

26.07.2015

Криза у відносинах України і Росії поглиблюється все швидше і швидше.
Україна все рішучіше відстоює свої інтереси, і не лише економічні чи воєнні.
Конфлікт відбувається і, так би мовити, в часі. Україна воює за своє майбутнє, одночасно намагаючись звільнитись від кайданів минулого.
Росія як носій імперської парадигми, усіма силами виступає проти, однак явно програє.
Нещодавнім рішенням Верховної Ради було затверджено провести декомунізацію українського суспільства. Комуністичну ідеологію намагаються остаточно викинути на звалище історії, разом із символами.
Однак ці символи Росією подаються як ознаки нібито спі��ьного історичного шляху, хоча для українців цей спільний шлях був дорогою сліз, скорботи і смерті.
Судячи із істерії, що здійнялась у російських ЗМІ з цього приводу, доводить, що Верховна Рада зробила все правильно.
Однак, розібравшись з імперським минулим, слід подумати, а що робити з імперським сьогоденням.
Адже Росія має значний інтерес в економіці України.
Нещодавні благання від Газпрому до українського уряду купити трошки газу свідчать, що російська економіка дуже чутлива до втрати українського ринку.
І мова йде не лише про таких підконтрольних Кремлю гігантів, як Газпром чи Роснєфть.
Втрата українського ринку буде критичною для багатьох мережевих ретейлерів, а також для обслуговуючих мереж.
Групою народних депутатів уже ініційовано законопроект, згідно якого діяльність усіх суб’єктів, що мають ознаки присутності російського капіталу чи російських засновників, будуть перевірятись на антиукраїнську діяльність.
У випадку виявлення ознак такої діяльності суб’єкт буде націоналізовуватись.
Цей документ уже називають Патріотичним актом. По суті під час війни ряд країн, як-то США, Британія приймали аналогічні акти. І учені-історики вважають, що ці акти внесли значний внесок у перемогу над Японією. Німеччиною та їх союзниками у ІІ-й Світовій війні.
Є вагомі причини вважати, що і український Патріотичний акт внесе свою долю у перемогу над російськими загарбниками.
Велика кількість мереж і виробництв буде націоналізована. Це і торгові мережі, і мережеві виробництва. Ба навіть і мережі сфери побуту.
Очевидно, що доля націоналізації не мине і мережу фітнес-клубів «Спортленд».
Хоча адміністрація Спортленду і клянеться у прес-релізах про нібито «повну українськість» компанії, однак факт залишається фактом: Спортленд був і є суто російською компанією, із тісними зв’язками з російськими засновниками.
На жаль, Спортленд не може сказати про російський капітал, вкладений у компанію. Цей капітал, навіть якщо і був, вже давно повернутий в РФ.
Навіть більше, за інформацією, 75% прибутку (ну, коли прибуток ще був) Спортленду виводилось до Росії. Тому фактично мережа і не мала коштів на розвиток.
Але це донедавна. Зараз Спортленд виводить навіть обігові кошти.
Наприклад, заборгованість по комунальним вигодам (електрика, вода, тепло) у Спортленду більше як 4 місяці!
Чому? Відповідь проста: немає грошей. А ті обігові кошти, які надходять від продажу нових абонементів – просто виводяться на коррахунки банків афілійованих з РФ – Альфа, Сбєрбанк Росії, ВТБ банк.
Керівництво Спортленду це робить свідомо, а отже, реклама нових клубів, що нібито от-от відкриє Спортленд та продаж туди абонементів – було аферою із самого початку.
Перепродаж ізраїльській компанії «Фішман груп» прав на клуб у ТЦ «СільверБриз» не рятує ситуацію. Із 2-х мільйонів доларів, отриманих від «Фішман груп», на розвиток мережі клубів «Спортленд» буде витрачено аж 68,3 тисячі доларів. Усього.
Інша частина суми через офшори вже виведена з України.
Аналогічна ситуація із коштами, що їх давав продаж абонементів. Дані кошти переважно переводились в готівку і вивозились з України.
Будівництво же клубів йшло за банківські кредити. І зараз, коли Спортленд буде оголошено банкрутом, банкам доведеться списати цей кредит.
Тому втратять усі, окрім, звичайно власників Спортленду, які вже давно поділили, яку частину грошей вони забирають.
Сумна доля чекає і недобудовані клуби на Лук’янівці та Осокорках. Вони навічно залишаться недобудовами.
Навіть якщо Спортленду вдасться передати права на ці клуби іншим комерційним структурам, то новим господарям абсолютно не потрібен такий додаток до приміщень, як клієнти-власники абонементів у Спортленд.
Що робити?
Відповідь проста: домагатись повернення коштів від Спортленду, поки ця юридична особа є і працює. Домагатись арешту будь-якого майна Спортленду, аби компенсувати свої кошти за рахунок такого майна.
Інакше сумний ряд назв структур, які зібрали гроші з клієнтів, а потім розчинились в повітрі, як-то МММ, банк «Україна», «Еліта-центр» доповниться ще однією - Спортлендом.