Нормальна баба – нормальна каса!
23.01.2015
Здавалося би, скільки людині треба для щастя? Кандидат економічних наук, доцент – малувато. Депутат обласної ради – ну не найгірше, але не зовсім те. Виграна «мажоритарка» в парламент – щось схоже на щастя, але еквівалент незрозумілий. Бенджамін Франклін недаремно казав: «Якщо хочеш міцно спати, візьми зі собою до ліжка чисту совість»… Проте очевидно, що для багатьох недоспані ночі промовляють не мудрістю одного з засновників американської демократії, а шелестом купки зі сто доларових мудреців із Заходу.
Прикро також те, що більшість наших народних обранців більше звикли тримати в руках зелененькі банкноти зі зображенням містера Бенджаміна, а не такі його творчі доробки.
Всім, відомо, що якщо віз і доля кобили напряму залежить від бажання баби, то ситуація для всіх залишається скрутною. Це із народної творчості про баб загалом.
Проте облишмо кобил, коней, віслюків та інших копитних, які так чи інакше були причетні до перевезення львів’ян та гостей міста Лева впродовж багатьох століть. Залізні коні у вигляді «маршруток» та автобусів – ось де затаїлася реальна загроза фобії споглядання на портрет Франкліна, а не читання його творів. Принаймні такі висновки можна зробити зі звернення народного депутата України Оксани Юринець до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ та голови Державної фіскальної служби України щодо ситуації з пасажирськими перевезеннями у Львові.
Цікаво чи знає Оксана Василівна Юринець , коли і чому проїзд у львівських маршрутках став 3 гривні? Проте її більше цікавить, чому перевезення на 53-му регулярному міському маршруті здійснює компанія-перевізник «Успіх БМ», випускаючи автобуси на лінію, на її думку, протиправно? Важко також сказати, чи знає пані Юринець, скільки часу їде маршрутка з кінцевої на Симоненка, в центр Львова, проте вона дуже хоче, аби пани Ярема, Аваков та Білоус пояснили їй про ситуацію на зупинках громадського транспорту.
Пані Юринець активно почала опікуватись саме тим кишеньковим підприємством АТП-14630 міського голови Львова Андрія Садового, з яким незаконно, всупереч рішення суду та усіх домовленостей, в передноворічну ніч, була укладена угода на право пасажирських перевезень на львівському маршруті №53. Це при тому, що всім відомо, що цей маршрут обслуговує інша компанія – перевізник. Така «опіка» більш схожа на депутатське заробіщанство, адже приватні замовлення на депутатські звернення не бувають безкоштовними. Також у депутатських колах Львівщини є версія, що Юринець вико��увала волю свого місцевого партійного патрона – Адамика Петра, депутата ЛМР, та місцевого очільника «Удару». Власне, його ж Садовий попросив «газнути» на перевізників ще своїми інструментами . Інструмент Адамик знайшов простий - Оксану Юринець з її нецнотливим депутатським мандатом.
І ще нюанси. Власне, засновником вищезгаданого одіозного підприємства - перевізника – АТП - 14 630 є Хома Володимир Євгенович, людина також причетна до фірми «ХоСаРо». Саме цю структуру, з Хомою, свого часу засновував всім відомий кримінальний - регіонал – Олег Сало (останній ж , нагадаємо, після міжнародних переховувань «себе – милого - кримінального» встиг і походити в губернаторах Януковича на Львівщині). Партнерство зрозуміло. Зв’язки теж.
Водії Львова знають, але чомусь не гучно про це говорять, що саме автобуси п.Хоми та його АТП 14 630 надавали транспортну підтримку львівському Беркуту. Коротче кажучи, возили беркут на Майдан, аби той стріляв у наших з Вами дітей.
Та, повернімось до депутатки Юринець.
Справді, дивує і грамотність кандидата наук на тимчасовому парламентському підвищенні. Так, відповідно до ст..16 ЗУ «Про статус народного депутата України» депутатське звернення - це викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції.
З аналізу документу, підписаного пані Юринець, вбачається, що дане звернення не відповідає вимогам чинного законодавства. Причому, це не перший і не останній законодавчий промах депутатки:
1. Документ оформлений під назвою «Депутатське звернення» не відповідає своїй правові природі та ЗУ «Про статус народного депутата України». Відповідно до згадуваного закону, депутатським зверненням є пропозиція народного депутата до органів державної влади здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції, а не прохання щодо вчинення конкретних дій стосовно окремого суб’єкта господарювання.
При цьому не слід забувати, що народний депутат не повинен використовувати депутатський мандат в особистих, зокрема, корисливих, цілях. Але, гроші, як бачимо, корегують навіть цілі народних обранців.
2. Депутатське звернення адресоване контролюючим органам в порушення ст..24 ЗУ «Про статус народного депутата України», адже відповідно до вказаної статті, народний депутат України зобов’язаний розглядати звернення виборців (як громадян України) відповідно до вимог та в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян". Однак, звернення ПАТ «АПТ 14630», як юридичної особи, адресоване народному депутату України не регулюється ЗУ «Про звернення громадян», та як не відповідає його суті та вимогам. Тому відповідно не може розглядатися в межах ст.. 24 ЗУ «Про статус народного депутата України». Однак, не перевіривши дане звернення на відповідність ЗУ «Про звернення громадян», користуючись статусом народного депутата України, в порушення вимог закону «Про статус народного депутата України» пані Юринець було надіслано вищезгадане звернення у відповідні органи.
Також народною депутаткою не враховано, що відповідно до ст.7 ЗУ «Про статус народного депутата України», він розглядає звернення від підприємств та вживає заходів для реалізації їх пропозицій і законних вимог. В даному випадку законність вимог ПАТ «АТП 14630», викладених у відповідному зверненні, є сумнівною, оскільки доводи ґрунтуються лише на припущеннях, не підтверджуються жодними письмовими доказами, що не відповідає дійсності.
3. Вимоги, викладені в депутатському зверненні, виходять за обсяг наданих законами повноважень контролюючих органів:
- правоохоронні органи та органи прокуратури відповідно до ЗУ «Про міліцію» та ЗУ «Про прокуратуру» не наділені повноваженнями щодо перевірки правомірності чи неправомірності надання послуг з перевезення пасажирів окремими суб’єктами господарювання, тим більше вчиняти дії спрямовані припиняти надання транспортних послуг по відношенню до окремого підприємства. Так як відносини між автотранспортним підприємством та замовником послуг (в даному випадку департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради) є договірними і регулюються окремим договором. Втручання будь-яких державних, в тому числі правоохоронних органів, в діяльність суб’єкта господарювання заборонено законом, а в окремих випадках може мати ознаки кримінально-караного діяння.
Тому можемо зробити висновок, що депутатське звернення носить виключно замовний характер. Його вимоги спрямовані на проведення безпідставних та незаконних перевірок, що в свою чергу може завдати матеріальної шкоди підприємству, в тому числі і репутаційної.
Прикро, що новообрані народні депутати, яким львів’яни довірили свої голоси вже після крові Небесної Cотні, розстрілів на Майдані, анексії Криму та військової агресії на Донбасі, беруть участь у комунальному рекеті у Львові під покровительством мера Садового та колишніх чи сьогоднішніх ( бо колишніх, кажуть не буває) партнерів регіоналів.
Дивно, що вони не розуміють, що їх руками відбувається переділ транспортного ринку та здійснюється спроба витіснити з «поля» усіх неугодних, узурпувавши львівський транспортний бізнес в одних руках. А відповідно – і готівкові кошти, які щодня капають на рахунок Садового та його «ратушанських архангелів»?
Леді рівня доцента «Політеху» не може цього не розуміти. Відповідно – мусить бути в долі. Адже нормальна баба заслуговує нормальної каси. Чи не так?
Автор: Трофилов Валерий
