Крок назад. Навіщо Порошенко хоче призначити “імітатора” Сергія Головатого до складу Венеціанської комісії?
05.02.2016
Одна із спеціалізацій кандидата до складу Венеціанської комісії Сергія Головатого - робити хорошу міну при поганій грі своїх патронів на міжнародній арені.
Результати його с��івпраці з європейськими структурами завжди були фіктивно-показовими і, попри гучні заяви, тримали процес на порожніх обертах.
Саме за роки роботи Сергія Головатого з європейськими представниками Україна замість кроків вперед навпаки робила два-три назад.
Таким було замовлення від усіх політиків, яких представляв свого часу Головатий - Кучми, Тимошенко, Ющенка, Януковича. Схоже, що таким є замовлення і від нинішньої влади.
Задіяння здатності Головатого гладко імітувати співпрацю з ЄС знову у складі Венеціанської комісії не є випадковим.
Адже, головне завдання цього дорадчого органу - слідкувати за відповідністю законодавчих процесів європейським стандартам і цінностям. Тоді як саме зараз провладна депутатська більшість пробує здійснити судову реформу та прийняти закони з децентралізації.
“Своя людина” у Венеціанській комісії потрібна Петру Порошенку, аби переконувати українців, що все й далі робиться узгоджено з європейською стороною.
Тоді як це вже не відповідає дійсності.
Останнім часом, судова реформа та децентралізаційні кроки влади викликають дедалі більше дискусій та критики як серед часників процесу, так і з боку зовнішніх спостерігачів, про що заявляла, наприклад, Ініціативна група “1 грудня”.
Таким чином, українська влада матиме у комісії “свою людину”, яка подаватиме висновки “венеціанців” у потрібному світлі.
Що треба знати про Сергія Головатого?
У політичному середовищі України постать Сергія Головатого є дуже прикметною.
Він добре вміє не лише підтримувати, але й зраджувати своїх покровителів у важкий для них час. Так, у 2005 році перекинувся з Блоку Юлії Тимошенко до “Нашої України”, у 2007 році - від Ющенка до Партії регіонів. Недаремно після виходу з КПРС Сергій Головатий завжди залишався безпартійним, розуміючи, що його співпраця з тією чи іншою партією - це річ тимчасова.
Серед вітчизняних експертів та аналітиків Головатий здобув славу професійного “пустобреха” та пристосуванця. Розпочавши кар’єру у політиці як член КПРС, Головатий неодноразово змінював політичні уподобання, завдяки чому обирався депутатом упродовж 1990 - 2012 років від усіх політичних сил, що перебували на гребені хвилі.
Людина з багатьма регаліями та без власної позиції - двічі міністр юстиції, колишній віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи, колишній представник ПАРЄ у Венеціанській комісії, колишній голова Комісії з утвердження демократії при Януковичу, власник ордена князя Ярослава Мудрого (від Ющенка).
Як справжній поплавок він постійно спливав догори при будь-яких змінах у “верхівці”, з однаковим запалом обслуговуючи інтереси виграшної сторони.
Автор: Бычков Вячеслав Петрович
